Ґленн Кросс про біологічну тіньову війну: обмежену, цілеспрямовану й таку, що дає змогу заперечувати причетність
Високопосадовець залишає зустріч у доброму здоров’ї. Надвечір у нього підвищується температура. До ранку він уже в реанімації, а лікарі бачать важку інфекцію або відмову органа, яким не можуть знайти пояснення. Ні вибуху, ні підозрілого пакунка, ні оголошення війни. Перше запитання — медичне. Питання про те, хто хотів, щоб це сталося, постає значно пізніше.
На думку доктора Гленна Кросса, саме в цьому й полягає цінність затримки. Кросс був заступником співробітника національної розвідки США з питань зброї масового знищення та її розповсюдження, відповідав за аналіз біологічної зброї в Національній розвідувальній раді, а нині очолює компанію Crossbow Analytics. У статті для War on the Rocks у 2021 році він описав, як, на його думку, виглядає реальна сучасна біологічна загроза, — і це зовсім не голлівудська версія.
Чому апокаліптичний сценарій менш імовірний
Кросс не вважає, що держава випустить заразний суперзбудник, сподіваючись убити мільйони людей. Великі біологічні атаки важко контролювати й надійно здійснювати, а також небезпечно проводити для країни, яка їх розпочинає, зокрема для її власного населення. Для знищення військових цілей звичайна зброя передбачуваніша й не спричиняє таких гострих політичних наслідків.
Таємне застосування біологічних засобів — інша річ. Для розвідслужби їхня цінність у тому, що вони малопомітні, точкові й дають змогу заперечувати причетність. Метою може бути один дисидент, один командир, один аеродром або один порт, а не ціле населення. Щоб усунути людину, яка володіє унікальними знаннями, або зупинити роботу об’єкта на тиждень, не потрібен цілий арсенал зброї.
Замислене так, щоб скидатися на щось інше
Головна думка Кросса полягає в тому, що дослідження подвійного призначення неодноразово вводили розвідслужби в оману. Західні уряди неправильно оцінили масштаби радянської програми, іракської програми до війни в Перській затоці, а також менших програм у Родезії, Південній Африці та Чилі. Масштабне створення зброї та випробування зрештою стають помітними. Ранніші, непомітні етапи дуже нагадують звичайну наукову діяльність.
Така неоднозначність зберігається і після застосування. Незрозуміла хвороба не приходить із табличкою, що вказує на її причину. Лабораторії мають визначити збудника, слідчі — відновити обставини зараження, а відомства — з’ясувати, чи було воно природним, випадковим або навмисним. Державі, яка планує таємну операцію, не потрібно унеможливлювати встановлення її причетності. Достатньо лише затягнути цей процес.
Парасолька на мосту Ватерлоо
Історія має приклад. У вересні 1978 року болгарський дисидент Георгій Марков відчув різкий біль у нозі біля мосту Ватерлоо в Лондоні й помер за кілька днів. Британські урядові науковці виявили рицин у крихітній кульці, яку ввели йому в стегно. Цей замах увійшов в історію як «справа з модифікованою парасолькою».
Маркову не допомогла б жодна маска. Саме тому цей випадок тут важливий. «Біологічний захист» — це не один продукт. Те, що захистить вас, повністю залежить від того, як агент може потрапити в організм. Токсин, уведений під шкіру, заражена їжа та аерозоль, випущений через вентиляцію, — це три різні проблеми, і респіратор має велике значення лише в одному з цих випадків.
Листи 2001 року: мала кількість, загальнонаціональні наслідки
Листи зі спорами сибірки, надіслані поштою у США в 2001 році, вбили п’ятьох людей і заразили сімнадцятьох. Кількість матеріалу була мізерною порівняно з військовою програмою. Але наслідки були масштабними: роботу поштових установ було порушено, урядові офіси перетворилися на місця ймовірного зараження, а ФБР провело одне з найскладніших розслідувань у своїй історії. Біологічній події не обов’язково охопити ціле місто, щоб уся країна відчула себе під загрозою.
Першим сигналом може стати медична подія
Таємна атака порушує звичну послідовність дій під час надзвичайної ситуації. Першими помічають, що щось не так, лікарі невідкладної допомоги, медсестри з інфекційного контролю або лаборанти. У перших пацієнтів може не бути нічого очевидного спільного. Персонал може продовжувати працювати в зоні зараження, бо її ще ніхто не оголосив небезпечною.
Для людей, які працюють у портах, аеропортах, дипломатичних установах, центрах обробки даних, лікарнях або службах безпеки, практичні запитання стосуються не обладнання, а процедур: як повідомити про підозру, хто дає вказівки, де отримати медичну допомогу і з чим ви справді навчені працювати? Не намагайтеся самостійно досліджувати місце, яке могло зазнати забруднення. У нашому посібнику з планування заходів РХБЯ в установах розглянуто, як організації готуються до проміжку між виникненням підозри та встановленням факту.
Де маска прилягає, а де — ні
Повнолицьова маска з фільтром від частинок захищає від небезпек у повітрі: вона зменшує кількість того, що ви вдихаєте, і закриває очі — один зі шляхів проникнення деяких агентів в організм. Капюшон із примусовою подачею повітря, як-от Sapphire, забезпечує такий самий захист, не потребуючи щільного прилягання до обличчя, що важливо для людей із бородою, і його зручніше носити годинами. Для дорослих із гладко поголеним обличчям простішим варіантом буде 4A1.
Маска не може зупинити введений ін’єкцією токсин, зробити безпечною забруднену їжу, запобігти потраплянню речовини через рану або замінити антидот, антибіотик, вакцину чи лікування. Вона захищає від речовин, що потрапляють через повітря. Під час цілеспрямованих операцій, які описує Крос, цей шлях може взагалі не використовуватися — важливо дивитися на це тверезо. Докладніше про це читайте в нашому посібнику про біологічні загрози та захист органів дихання.
Поширені запитання
Чи є біологічна атака з великою кількістю жертв головною загрозою?
Крос стверджує, що це не найімовірніший сценарій. Для держави привабливіше невелике, цілеспрямоване застосування, яке можна заперечити, адже його легко контролювати й важко приписати конкретному виконавцю.
Чи допомогла б протигаз Георгію Маркову?
Ні. Токсин було введено ін’єкцією. Захист залежить від шляху потрапляння речовини в організм.
Що робити працівнику, якщо він підозрює, що зазнав впливу небезпечної речовини на роботі?
Дотримуйтеся плану дій на випадок надзвичайних ситуацій на робочому місці, повідомте про інцидент, зверніться за медичною консультацією й не досліджуйте цю територію.
Про цю статтю: вона спирається на матеріал доктора Ґленна Кроса «Біологічна зброя в “тіньовій війні”», опублікований у War on the Rocks у листопаді 2021 року, матеріали уряду Великої Британії про ідентифікацію рицину у справі Маркова та звіт ФБР про розслідування випадку із сибірською виразкою. Доктор Крос, War on the Rocks, Британська лабораторія оборонної науки й технологій та ФБР не пов’язані з CBRNMASKS.COM і не схвалювали компанію чи її продукцію. Аналіз і рекомендації підготував Девід Маген, засновник CBRNMASKS.COM. Колишній офіцер із дослідження бойових дій у Відділі підготовки та доктрини ЦАХАЛу та колишній офіцер запасу Національного управління з надзвичайних ситуацій Ізраїлю.
Першоджерела
- Доктор Ґленн Крос — «Біологічна зброя в “тіньовій війні”», War on the Rocks, 9 листопада 2021 року
- Британська лабораторія оборонної науки й технологій (Dstl) — історична хронологія: убивство Георгія Маркова та ідентифікація рицину
- ФБР — розслідування Amerithrax або сибірської виразки
- CDC/NIOSH — респіратори з примусовою подачею очищеного повітря
Аналітичні висновки та висновки щодо готовності Девіда Магена - засновника CBRNMASKS.COM; колишнього офіцера з бойових досліджень у Відділі підготовки та доктрини Армії оборони Ізраїлю; колишнього офіцера запасу в Національному управлінні з надзвичайних ситуацій Ізраїлю. Доктор Гленн Кросс, Розвідувальне співтовариство США, War on the Rocks, Dstl і ФБР не пов’язані з CBRNMASKS.COM і не схвалювали компанію чи її продукцію.